пригнічений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
пригнічений — [приегн’і/чеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
пригнічений — I (про людину, охоплену гнітючими почуттями, її обличчя, очі тощо), придавлений, пригноблений, пониклий, прибитий, приголомшений, побитий, у[в]битий, розтоптаний II ▶ див. гнітючий, пригноблений I … Словник синонімів української мови
пригнічення — 1) (психічний стан людини), депресія, пригніченість, пригноблення, пригнобленість, приголомшення, приголомшеність Пор. пригнічений I, спустошеність 2) див. гніт I … Словник синонімів української мови
пригніченість — ності, ж. Стан за знач. пригнічений 3) … Український тлумачний словник
пригнічено — Присл. до пригнічений 3) … Український тлумачний словник
згнічений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до згнітити. 2) у знач. прикм.Пригнічений … Український тлумачний словник
пригноблений — I (позбавлений прав, можливости вільно жити), гноблений, безправний, пригнічений, придавлений Пор. підневільний I II ▶ див. гнітючий, пригнічений I … Словник синонімів української мови
кислий — а, е. 1) Який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона тощо. || у знач. ім. ки/сле, лого, с. Що небудь кисле. 2) Який утворився внаслідок бродіння. || Якого виділяють бродильні речовини; прокислий (про запах). 3) перен.… … Український тлумачний словник
прибитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до прибити 1 6). || приби/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., розм.Який виражає пригніченість. Прибитий вигляд. || Ледве чутний, слабкий (про голос). || Пригнічений, принижений (про людину) … Український тлумачний словник